Медіа «СЛУХ» вийшло на терени сучасної української музичної журналістики усього півтора роки тому. Для медіаринку це — зовсім небагато, та що робити решті гравців, коли наймолодше медіа «перетягує ковдру» з тих видань, що намагаються завоювати аудиторію вже 5 років? Розбираємося, у чому феномен «СЛУХ», та чому LiRoom — справжні відмінники музичної журналістики?
Серед музичних медіа триває битва: зараз розгортається боротьба не просто між двома лідерами, а й між журналістськими стандартами та клікбейтом, між нудною, проте якісною журналістикою та кричущою, проте популярною.
Сьогодні першість в Україні серед укрмузмедіа тримає медіа «СЛУХ». Проте якщо вдатися у деталі, можна зрозуміти, якими методами ця популярність набута:
- «СЛУХ» систематично використовують клікбейт. Перебільшення та оціночні судження — майже у половині заголовків.
- У новинах редакція абсолютно не розділяє факти і оцінки, а ніби навпаки — навмисно змішує їх. Читаючи новину, факти і оцінки настільки змішані, що новини непомітно підкладають читачеві думку редакції щодо того чи іншого виконавця.
- Готуючи топи на підбірки пісень, редакція не описує методологію вибору.
- Редакція жодного разу протягом грудня та січня не надала посилання на першоджерело своїх новин.
Натомість, спостерігаючи за роботою Liroom, можна помітити, що це медіа не переходить межу. Журналісти цього видання дотримуються усіх стандартів, завжди вказують джерела інформації, та навмисно чітко відмежовують оцінки від фактів, підкреслюючи, що кожна думка стосовно музики на цьому порталі є суб’єктивною оцінкою.
Натомість, порівнюючи, наскільки редакція «СЛУХ» комунікує із читачами, здається, що така повага до читача зі сторони LiRoom і заважає цьому медіа набути популярності.
Фактично, у битві за лідерство перше місце сьогодні посідає саме «СЛУХ». Це медіа має більше читачів завдяки тим методам, які вони використовують. Клікбейт на порушення стандартів не можна виправдати у випадку «СЛУХ», проте саме ця політика видання і є ключем до завоювання аудиторії.
З точки зору читачів, неухильне дотримування стандартів робить tone of voice медіа LiRoom холодним. Те, наскільки вони об’єктивно намагаються висвітлювати дійсність, на жаль, не допомагає їм приваблювати читачів, коли на ринку є конкурент, що працює із масами хоч і більш привабливими, проте нечесними методами.
На думку професора Лондонської школи економіки Чарлі Бекета, у сучасному світі ЗМІ стикаються з трьома викликами, які змушують їх, так чи інакше, робити новини яскравішими й додавати «перчику» хоча б у заголовки.
По-перше, це економічний виклик — конкуренція стала набагато більш жорсткою, новини більш стрімкими, і більш доступними вашій цільовій аудиторії.
По-друге, це технології — уже зрозуміло, що візуалізація даних привертає набагато більше уваги, ніж просто перелік фактів. Чим далі, тим більше новини розповсюджуються через соціальні мережі, і стає важливим змусити аудиторію розширити ваш контент.
І по-третє, це виклик пов’язаний з людською психологією, або навіть неврологією. Ми знаємо з політики, що люди реагують на емоції, а не на факти, і та ж політична журналістика швидше говорить про оптику, а не про факти.